Как вам такой расклад? В нашей жизни сейчас многое способствует тому, с чем мы боролись раньше Теперь оно весьма побеждает,поэтому мне и пришла на ум вот такая формула.
Постоянное повышение цен +проблема трудоустройства=проблема алкоголизма.
Если убрать оба слагаемых,то сумма сама исчезнет или станет намного меньше,почти ноль
Но у нас к сожалению эти слагаемые твердо стоят,не убираясь нисколь,поэтому....сами понимаете.Или не понимате о чём я веду речь?
Комментарий автора: Раньше была проблема алко,теперь добавились ещё две,укрепившие её позицию. Поэтому.......
Александр Бежецкий(Саня, сашок, санчес ака Бегун, бежа),
Лемберг, Хохлостан (временно не подконтрольные Польше области)
Филантроп, мезонист, нигиллянт, агронавт, агроном, алконафт. Очень люблю сочинять, мастурбировать, покуривать травку и исполнять, даря радость себе. Участник поселковой самодеятельности. Ищу спонсора и спонсоршу из представителей российской несистемной оппозиции.
Автор-истребитель, психоананытик Православно-сектантского характера.
Кандидат на Дарвиновскую премию за эпическую утерю пароля и логина.
Прочитано 2559 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 1.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Mир вам. Kак ваши творческие дела ? Как здоровье ? Комментарий автора: Благодарю за внимание. Да так себе и здоровье тоже .Нервишки,однако. Успокоиться никак не могу . И оптимизироваться тоже
Яков Крылов
2010-01-26 11:32:35
Щи да каша-пища наша... Комментарий автора: Наша пища-Бабок( денег)тыща. Ежели их вовсе нет,то на что нам жить? (ответ)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
